Мета дослідженя - розробити психотерапевтичні методи супроводу вагітності, описати власний досвід застосування системного інтегративного підходу у веденні вагітних жінок та підготовці до пологів на базі Ужгородського пологового будинку, у медичному центрі "Асклепій". За час застосування методу дослідженням охоплено 30 подружніх вагітних пар, які погодились взяти участь у програмі. Використано засоби мистецтва, НЛП-технології, техніки коучінгу, бодинамічної гімнастики, дихальні практики самодопомоги в пологах; методи сугестивного впливу і навіювання та релаксації для покращання контакту з тілом під час вагітності та пологів; самовираження в малюнках та інших арт-техніках. Створено психологічні передумови радісного очікування народження дитини природнім шляхом; мати добре відчувала потреби новонародженого, що сприяло відсутності депресії в післяпологовому періоді в матерів. Татусі дбали про потреби своєї дружини та новонародженого. Стресову подію, якою є пологи, подружжя успішно долало спільно, ставши підтримкою одне одному. Така соціальна ситуація сприяла зміцненню родини в кризовий період українських реалій. Висновки: застосування системного інтегративного підходу підготовки вагітних пар до пологів сприяє вихованню дитини від зачаття, встановленню вербального, емоційного контакту з дитиною, тактильному контакту з животиком, усвідомленню, відчуванню рухів дитини, що розвиває контакт жінки з власним тілом, усвідомлення материнства, заохоченню батька до спілкування з малюком до народження, а це розвиває батьківську ідентичність покращує відчування потреби новонародженого, створює атмосферу доброти, радості, творить простір щасливого очікування пологів, заспокоєнню, розвиванню батьків і дитини.

Наведено дані про особливості психосоматичних порушень, які сприяють розвитку неплідності серед подружніх пар. Соціально-психологічні особливості репродуктивної системи неплідних чоловіків і жінок, особливості самосприйняття і самооцінки жінок у неплідному шлюбі, причини психологічної неготовності до материнства. Розкриті причини настання психологічного непліддя, які слідшукати нетільки з боку жінки, а й серед чоловіків. Висвітлено важливість психотерапії у лікуванні цієї патології. У загальній структурі репродуктивної сфери фізіологічний і психологічний компоненти є взаємопов'язаними. Це означає, що в жінок з непліддям в анамнезі наявні певні психологічні проблеми, які ускладнюють формування готовності до вагітності і материнства. Це можуть бути страхи, тривоги, пов'язані із сімейною історією, особистим досвідом жінки, її індивідуально-особистісними якостями або особливостями актуальної життєвої ситуації (відносини з партнером й іншими близькими людьми, альтернативні життєві цінності, матеріальні проблеми), що проявляється в неусвідомлюваному опорі, реалізується в соматичній формі.